Олімпіада та Ієн Ґіллан

Ну як, дивитеся Олімпіаду?

Я дивлюся щодня, в нас в офісі навіть екран для цього стоїть здоровий. Адже наша компанія — партнер НОК України та олімпійської команди. Тож мусимо вчасно реагувати на всі події (медійно).

Я, наприклад, займаюся SMM. Тому маю блискавично робити і постити на ресурсах компанії такі картинки⬇️

Їх мав би робити дизайнер (за моїми ТЗ), але він взяв і попиздував у відпустку. Тож тепер на дизайнера перетворила — абра-кадабра! — я, копірайтерка.

Найбільше напрягає не сама роль дизайнерки, а те, що розмилося поняття робочого і неробочого часу. Ці картинки я робила вдома після 20:30, хоча мені ніхто не доплачує за понаднормові. Така от несправедливість. Але Олімпіада не вічна, залишилося 4 дні: перетерплю.

---

---

До чого тут взагалі Ієн Ґіллан? — спитаєте ви. І я розповім. Знову мої запити у всесвіт працюють!

Днями я закінчила роботу над перекладами кримськотатарської поезії. І мені стало трохи сумно! А ще прилетіло додаткове завдання з перекладу прози, яку я не дуже люблю, а от можливість перекладати поезію — моя пристрасть і розрада — скінчилася. Так, можна просто відкрити інтернети, взяти будь-які вірші будь-яких зарубіжних поетів — і вперед. Але я не та людина, яка перекладатиме в стіл. Мені треба визнання.😆 Тому моя Величність може насолоджуватися перекладами, лише коли вони точно побачать світ у вигляді книжки або на онлайн-ресурсах. Або коли я виграю щось і отримаю грамоту.😅 Марнославство — мій улюблений гріх, що ж.😂

Але я не про це, а про запит всесвіту. Щойно я написала в інстаграмі, що "ніхто не хоче перекладної поезії" (чим поплакалась вищим силам), як за лічені хвилини (!) мені приходить повідомлення від головної редакторки видавництва "Наш Формат". Через роботу я відкриваю його не одразу, а через годину. І бачу, що... Мене запитують, чи не погодилася б я перекласти деякі пісні Deep Purple українською для цитат у книзі-біографії Ґіллана!!!

Ну і скажіть тепер, що це не магія.😉 В мене в заначках навіть є переклад усього альбому Deep Purple — In Rock. В давні часи друкувалася в журналі. Але цитат потрібно зо 5 десятків, і з різних альбомів, тож робота має виявитися цікавою.

Я навіть не запитала, що за це платять (і чи платять взагалі). Бо мені це неважливо. Головне — стати частинкою оцього великого і прекрасного. Тобто, першої біографії Ґіллана українською. Це вау.

Частіше шліть запит до Всесвіту, і щось із того вийде.😉