Не встигнути

in Ukraine on Steem9 hours ago

IMG_5941.jpeg

Дуже неприємне почуття, що пригнічує і не дає ані трохи розслабитися. Воно зʼявилося після окупації і ніяк не відпускає, щоб я ні робила. Страх не встигнути. Не встигнути дізнатися, прочитати, подивитися. Не встигнути побачити, як розквітне мій сад. Не встигнути доглянути всіх своїх тваринок. Абсолютно безглузде відчуття без жодного обґрунтування. А може це у мене такий прояв якоїсь чергової вікової кризи. Скільки їх там має бути?

Прояв всього цього у мене своєрідний. Якщо раніше я купувала насіння або зовсім маленькі рослинки, то зараз почався період двох-трьох річних. Так, щоб одразу з квітами. Ну максимум - на наступний рік. Ага, дах їде, бюджет розповзається, а я квіточки саджаю.

Зараз у мене період гортензій. Приїхали ось сьогодні. Як раз з собаксами їхали на тренування, забрали. Але я навіть до дому не змогла дочекатись. Приїхали трохи раніше за кінолога і, поки собакси гуляли, я відкрила посилки прямо в машині.

Квіти просто чудові! Такі яскраві та ніжні! Чи шкодую про витрачені гроші? Та ніскільки! Краще я блок сигарет не куплю, а мрію реалізую.

Для менеджерів інтернет магазинів рослин я з моїм поїхавшим дахом просто джекпот! 😂 Завтра буду саджати. Я там по ходу ще англійський дуб прикупила. Це з серії «тільки не ржати». Але він маленький… Чи встигну? Мабуть такі доведеться. Тож років на десять я собі точно тривалість життя продовжила. А як же? У мене ж дуб є! Я просто зобовʼязана побачити його яскраво червоним як на світлині, по якій я його обирала 😉

IMG_5940.jpeg

IMG_5942.jpeg

IMG_5943.jpeg

Sort:  
 9 hours ago 

Які квіточки, шкода шо я живу в квартирі. А не в часному будинку

 6 hours ago 

Як на мене - це природний стан нормальної людини боятися не встигнути. Попускає лише тоді, коли розумієш, що все ти ніколи не встигнеш. Але в мене зараз схоже, але дещо інший стан - постійно бракує часу, постійно кудись поспішаєш. Бо всюди ти потрібен, всюди або щось треба встигнути, або просто цікаво і затягує (як от у Стіміті, але не можеш приділити стільки часу, як хочеш), або щось по дому робиш, не надто хочеш, але треба, щоб було зроблено як має бути або ж без цього не обійтися. І дуже мало часу можеш виділити, щоб просто посидіти за чашкою кави, поговорити, помріяти. Точніше це майже не реально, бо навіть якщо двоє дітей в школі, то є третє 😄. Звісно, це більше дружини стосується, бо я мушу працювати, але доводиться її підміняти, деколи терміново і це найбільше дратує, бо висить десять незавершених справ і немає змоги це доробити. От сьогодні змушений був попилососити, бо вже по тих крихтах неможливо було ходити 😁. Але просто вкрав свій робочий час і в мене все посунулося і ледь встиг зробити більш-менш те, що мав.((